Захист інтересів клієнтів страхових компаній / Private banking

Те, що продає страхова компанія, відноситься до категорії "послуги". Але як клієнт може відчути користь цієї послуги, за яку платить іноді чималі гроші? Насправді, заплативши страхову премію (внесок, платіж - відповідно до законодавства ці терміни є синонімами), клієнт одержує пачку документів (страховий договір або страховий поліс), за допомогою яких він може потенційно в майбутньому відстояти свої права з одержання страхової виплати. Від моменту укладання договору до страхової виплати у страхуванні життя проходять роки, а то і десятиліття, і весь цей час клієнт повинен бути впевненим, що всі зобов'язання перед ним будуть виконані.

Ризик не одержати бажані страхові послуги полягає в наступному:

1. клієнт не виконав свої зобов'язання за договором, і в результаті цього йому відмовляють у виплаті;

2. клієнт неправильно зрозумів умови договору, зокрема, які саме ризики є застрахованими;

3. страхова компанія виявилася неплатоспроможною і тому не може здійснити виплату.

Перші два випадки регулюються Цивільним кодексом, Законом України "Про страхування", правилами страхування, які проходять ліцензування в наглядовому органі, і самим договором. Таким чином, потенційні спори можуть бути вирішені або у досудовому, або в судовому порядку, в рамках цивільного права.

Третій ризик має економічну природу, і для зведення його до мінімуму держава передбачає цілий ряд вимог до фінансових показників страхових компаній, причому найбільш жорсткі вимоги висуваються до компаній зі страхування життя. Нагляд за дотриманням цих вимог покладений на Комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, у якої є достатньо сильні важелі впливу на страховиків.

Для забезпечення платоспроможності нормативні акти передбачають для компаній зі страхування життя наявність:

1. повністю сплаченого статутного фонду в розмірі не менше 1,5 мільйона євро;

2. сформованих за певними вимогами резервів для наступних виплат;

3. запасу платоспроможності не менше 5% від резерву премій (математичного резерву);

4. диверсифікованих, прибуткових та ліквідних активів, що забезпечують виконання страхових зобов'язань;

5. резервного фонду, що формується із прибутку;

6. адекватного перестрахування.

На даний момент готується положення про адекватність капіталу.

Як показує світова практика, дотримання цих норм мінімізує ймовірність неплатоспроможності страховика, і, таким чином, робить страхування життя надійним способом фінансового захисту і накопичення капіталу.

Інформація надана Страховим акціонерним товариством "Граве Україна"