Марка більше, ніж життя... / Private banking
Напевно, найдоступніший і - не побоюся сказати це – найбільш повчальний вид колекціонування - філателія (збирання поштових марок). В обіг цей термін увів француз Жорж (Георг) Ерпен вже 240 років тому. Він же став першим у світі філателістом, і "заразив" своєю пристрастю мільйони людей в усьому світі.
В основу першої у світі колекції лягла перша у світі поштова марка, яка була випущена у 1840 році і отримала назву "чорний пенні". Дивне, на перший погляд, ім'я було дано марці аж ніяк не випадково: на чорному тлі зображений профіль королеви Англії Вікторії з підписом "one penny" - "один пенні". Зараз ця марка вважається прикрасою будь-якої колекції. От тільки дістати її ох як непросто, особливо, якщо врахувати, що ціна її досягає 1,5 млн. доларів.
Чи може колекція поштових повідомлень стати фінансовим інструментом
Здавалося б, саме "чорний пенні" і повинен був стати найдорожчою для любителів філателії. Однак пальма першості в серцях любителів поштових марок належить зараз не їй, а шведській трикопійчаній мініатюрі, що побачила світ на 17 років пізніше "чорного пенні", у 1857 році. За свою унікальність - а, отже, і приголомшливу цінність - вона має завдячувати недбалим працівникам шведського поштового відомства. Через помилку вони пофарбували її не в жовтий колір, як всі інші марки з цієї серії, а в зелений. У результаті вже до кінця XIX століття вона з того, що ми б назвали "браком", перетворилася на мрію будь-якого філателіста, від маститого метра до колекціонера-початківця. І тому нікого не здивувала новина про те, що декілька років тому якийсь колекціонер, що побажав залишитися невідомим, виклав за неї на аукціоні 2,3 мільйони доларів.
Що стосується Росії, то вона з випуском поштових марок спізнилася, як, втім, і зі звільненням селян, і з початком промислової революції. Проте, не можна сказати, що це запізнення носить принизливий для нашої країни характер. Через 17 років після того, як на світ з'явився "чорний пенні", в Росії побачила світ власна перша поштова марка. Вона, як і "чорний пенні", була "беззубою", тобто не мала зубців по краям. Проте на ній був зображений герб Російської імперії та напис "10 копійок за лот".
Однак не можна сказати, що російські марки дуже цінуються філателістами. Може, винна погана якість, а може - те, що випускали їх з російським розмахом, тобто у великій кількості. Правда, досить дорогими на колекційному ринку зараз вважаються перші марки, випущені більшовицькими правителями. Вони з'явилися на світ у 1918 році і дуже швидко зникли, змінившись більш "зрілими" марками, випущеними вже у 1922 році.
Але все ж таки Росії в цій області не зрівнятися з іншими країнами. І особливо, як це може здатися дивним, з колоніями. Найбільш яскравим прикладом можуть стати знамениті маврикійські марки. Острів Маврикій, що був тоді британською колонією, випустив перші поштові повідомлення про оплату всього через 7 років після появи "чорного пенні". Із цього часу острів міцно зайняв місце в серцях філателістів: його марки цінуються дуже високо завдяки своїй якості, барвистості та розмаїтості картинок. Тут представлені і портрети, і пейзажі, і унікальний тваринний світ острова. Але особливе місце в цьому списку займає марка "Blue Mauritutius", випущена у 1848 році. Як і у випадку зі шведською трикопійчаною мініатюрою, прославилася вона завдяки браку - на ній замість звичного напису "Post Paid" написане "Postoffice" Говорять, що ця помилка була найвідомішою в історії філателії. Марки із цим помилковим написом вважаються найрідкіснішими, а отже найціннішими, їхня вартість досягає надзвичайних сум. На даний момент у світі налічується всього 4 екземпляри цих марок, одна з них була придбана у 1995 р. Музеєм Пошти в Гаазі.
Із усього вищевикладеного може скластися враження, що колекціонування марок - справа багатих бездіяльних людей, яким нікуди дівати гроші, і які нишпорять по світу в пошуку того, що 200 років тому вважалося "браком" і ледве не викидалося на смітник. На ділі ж, філателістські колекції поступово займають міцне місце в ряді інвестиційних інструментів поряд з акціями, облігаціями, векселями і т.д. І ціна на них постійно зростає.
Так, наприклад, ціна марки острова Барбадос, випущеної у 1867 році, мінялася в період з 1991 по 2001 роки наступним чином: у 1991 році вона коштувала на світових ринках 25 британських фунтів стерлінгів, у 1995 році - 35, а до 2001 року її ціна зросла до 42 фунтів. Приблизно така ж картина складається і по маркам інших британських колоній (середній вік таких марок налічує приблизно 100-120 років). А згідно з даними компанії Stanley Gibbons, світового лідера філателістичного ринку, протягом останніх 5 років щорічне збільшення вартості марок склало 11,7%.
У рейтингу найвигідніших інвестицій Salomon Brothers Inc. поштові марки посідають четверте місце (10% річних), випереджаючи цінні папери (9,6%). Чи варто дивуватися тому, що до марок виявляють все більший інтерес не тільки філателісти чи брокери, але навіть величезні й досить відомі фінансові структури.
29.07.2005, Світлана Кміт /Особисті Гроші/